Проблемна тема

«Створення ситуації успіху на уроках математики та позаурочний час з метою розвитку творчої особистості учня»

"Життя прекрасне двома речами:
можливістю вивчати  математику
й можливістю викладати її."

С. Пуассон 
Кожного педагога на протязі всієї педагогічної діяльності хвилює питання, яке ніколи не втрачає своєї актуальності. А саме: як розкрити свої здібності, як знайти себе в цій, одній з найцікавіших, найскладніших та  найгуманніших професій. Тому  що ми маємо справу з  найдорожчим, що є в житті – з дитиною.
В сьогоднішніх умовах нашій державі потрібні не просто знаючі, кваліфіковані робітники, а люди творчого складу,  ініціативні, здатні ефективно працювати, розвивати науку і техніку, а головне - бути успішними. І від нашого вміння, майстерності,  мудрості залежить здоров'я, розум, характер та інтелектуальне обличчя дитини, її місце й роль у житті. Ми частково формуємо людину і це дуже відповідально.
Переді мною, вчителем математики, виникло питання – як скерувати навчально-виховною діяльністю, щоб допомогти  учням проявити максимально свої здібності, розвинути самостійність, ініціативу, творчий потенціал?
Як «достукатися» до кожного учня, щоб вони знайшли себе в навчанні, стали успішними? Адже кожна дитина  - це індивідуальність, у кожного є свій власний успіх і свої досягнення.
        Тому головними завданнями для себе вважаю – це навчити учнів вірити в себе, в свої сили, виховувати потребу в досягненнях, наполегливості, працьовитості, дати відчути радість від  здолання труднощів. Допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді результат буде еквівалентним затраченим зусиллям. Переконана, що ситуація успіху досягається лише тоді, коли сама дитина визнає цей результат як успіх.
Тому і тема , над якою я працюю, -  це «Створення ситуації успіху на уроках математики та у позаурочний час з метою розвитку творчої особистості учня».
У педагогічній літературі описано багато варіантів різних ситуацій успішного виховання і навчання.
Серед них: 
-         «Успіх підтримує інтерес учнів до навчання» Ушинський К.Д.
-         «Для того, щоб діти не падали духом, дати їм пережити радість успіху» Коменський Я.А.
-         «Ситуація авансування довірою»  А.С. Макаренко
-         «Говорити про успішність процесу навчання і виховання можна лише в тому випадку, коли хоча б один з його учасників пережив або переживає відчуття радості за успіхи»  «Школа радості» В.О. Сухомлинський
-         «Невимушена примусовість»  Т.В. Конніков
-         «Педагогіка емоційного зараження»  А.М. Лутошкін
-         «Педагогіка творчості» В.А Караковський
-         «Ситуація успіху» А.С. Бєлкін, Б.С. Вовків, Н.Є.Щуркова
Що таке успіх? Це:
-Уміння, 
-Старання, 
-Пізнання, 
-Інтерес,  
-Хвала.
Ситуація успіху – доволі тонкий педагогічний інструмент. Ним мусить володіти  кожен учитель, адже він – майстер, який бере участь у творенні найголовнішого – Людини.
Основою педагогічної технології «Створення ситуації успіху» є особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання і виховання.
Створення ситуації успіху на уроках математики – це такий метод навчальної діяльності, який ефективно підвищує активність, інтерес, пробуджує учнів до більш глибшого пізнання предмета.
У процесі пошуків шляхів створення ситуації успіху переконалася, що використання інноваційних технологій на уроках набагато збільшує пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивує потребу самовдосконалення. Елементи інноваційних технологій  використовую  на кожному уроці, бо вважаю, що це справа потрібна, цікава і перспективна.
Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Використання можливостей ПК на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання рівня знань учнів, звільнити більше часу для надання допомоги учням. Комп'ютер надає мені можливість зробити уроки цікавішими, захоплюючими та сучасними (вправи, контрольні роботи, а також оцінювання успішності стає ефективнішим тощо).
Приведу деякі шляхи і форми створення ситуації успіху на уроках математики, які я  використовую в своїй роботі:
  Обов'язкова доброзичлива вимога  виконання  домашнього завдання.  Практика показала, що кожній дитині 5 – 6 класу дуже хочеться бути успішним. І цей період не можна упускати. Потрібно шукати шляхи створення ситуації успіху, творчо підходити до кожного уроку засвоєння матеріалу;  будувати свою діяльність на основі навчання і виховання успіхом. А саме:
-Короткі періоди навчання, основані на зміні видів діяльності.
-Велика кількість завдань, швидкий зворотній зв'язок, похвала.
- Рівень труднощів гарантує високий рівень успіху.
-Багато можливостей та очікування схвалення під час відповіді на поставлене запитання.
- Увагу  приділяю доти, поки учень не відповість.
- Матеріал  розбирається детально.
-  Проявляю  зацікавленість в успіхах учнів.
- Розповідаю учневі про значущість досягнутих результатів;
-  Роблю  порівняння колишніх та теперішніх досягнень учнів;
-Заохочую учнів відповідно до затрачених зусиль;
- Заохочую виявлення цікавості до нової роботи, коли попереднє завдання виконано. 
-Як організуючий момент уроку використовую математичні диктанти на початку уроку.
- Пізнавальні фрагменти уроку для створення ситуації успіху:
теоретична разминка (у формі вікторини), що виконують роль усної роботи.
Я прагну, щоб кожен урок був продуманим, підготовленим і несхожим на попередній. Використовую дидактичний матеріал у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів, опорні таблиці, тестові завдання, задачі з практичним змістом. Періодично проводжу математичні диктанти. Вони сприяють виробленню певного ритму роботи.  Організовуючи роботу на заняттях, створюю такі ситуації, щоб в потрібний момент на допомогу міг би прийти однокласник, щоб можна було запитати, з'ясувати незрозуміле. Цьому сприяє парна робота, групова робота.
Наведу технологію  застосування  групових  форм пізнавальної діяльності на заняттях різних типів. Загальний хід заняття за умов використання групових форм можна зобразити у такому вигляді:
  • Попередня підготовка до виконання завдання групою;
  • Формування груп;
  • Обговорення  та створення плану діяльності всіх членів кожної групи;
  •  Виконання завдань  та поточна взаємоперевірка у групах;
  •  Захист  кожною групою отриманого результату;
  • Організація заходів щодо контролю роботи кожної групи і кожного учня.
Інтерес у класі викликають    ситуаційно-імітаційні форми і      методи навчання, серед яких        розрізняють ігрові                (інсценування, ділові, рольові)   та неігрові (аналіз конкретних    ситуацій, круглий стіл, "мозковий штурм" та ін.).
Дуже важливим вважаю використання нестандартних ситуацій на уроках, використання різних ігрових моментів та цікавих зворотів для активізації пізнавальної діяльності учнів. Діти краще розуміють матеріал, коли вчитель їх не примушує вчитися, а заохочує працювати.
На уроках математики я часто використовую такі активні форми: заняття-дискусія, заняття-практикум, самостійна робота з виконанням творчих завдань.
Організація самостійної навчальної діяльності учнів на уроках математики– один із методів забезпечення технології особистісно орієнтованого навчання, який має на меті забезпечити умови для:
·     Розкриття індивідуальних здібностей учнів,
·     Особистісної взаємодії, що стимулює діяльність,
·     Організації ефективного міжособистісного спілкування в малих групах,
·     Позитивної взаємозалежності між членами групи,
·     Організації поточної й підсумкової звітності про результати роботи,
·     Організації самоосвіти.
На перших уроках кожної теми я більше свого часу витрачаю на пояснення нового матеріалу, а на наступних уроках, коли учні вже мають певний досвід роботи і можуть окремі дії виконувати самостійно, учням пропонується роздатковий матеріал, який може містити і завдання для закріплення матеріалу попередніх уроків, перевірки знань, теоретичні відомості нової теми і завдання для закріплення нової теми, тестові завдання. На початковому етапі завдання можуть бути сформульовані так, що учням пропонується метод розв'язку і послідовність виконання завдання. Поступово завдання ускладнюються і учням пропонується самим вибрати методи і шляхи розв'язку завдання.
Самостійна індивідуальна робота  учнів має такі позитивні моменти: за певний час навчання відбувається диференціація учнів і вони можуть працювати і засвоювати матеріал з різною швидкістю. При такій самостійній роботі більш здібні учні можуть швидше опанувати матеріал, допомогти, бо працюють в групах, і піти далі. А я можу приділити увагу більш слабким учням.
Час від часу на уроці застосовую такий прийом, який називається „навмисна помилка”. Даю можливість дітям  зробити її навмисне, а потім, щоб вони самі знайшли і виправили. Це дуже активізує увагу учнів.
 На протязі уроку постійно використовую такі репліки: „молодець”, „ти сьогодні дуже гарно працюєш”, „я знала, що саме ти виконаєш це завдання", „в тебе все неодмінно вийде ”. І це, однозначно, дає хороші результати.
Але тут робота педагога не закінчується. Вона знаходить своє продовження у позакласній роботі. Предметні тижні, конкурси, олімпіади, МАН – ось поле для безмежної творчої діяльності вчителя.
Так, за останні роки моєї роботи, значно покращилась і результативність учнів у Всеукраїнських олімпіадах (додаток 1).
Зокрема 15 жовтня 2014 року на базі нашої школи був проведений Всеукраїнський семінар МАН, на якому я мала можливість поділитися ідеями своєї роботи у цьому напрямку та свої роботи презентували діти (додаток 2).
Вже 10 років поспіль, з 2005 року я є координатором Міжнародного
математичного конкурсу «Кенгуру» у Черняхівському районі. З кожним роком  працюю над пропагандою інтересу до математики шляхом залучення дітей до участі в цьому конкурсі. З цією метою у нашій школі у лютому 2014 року був проведений районний семінар вчителів математики, де мною був презентований авторський виховний захід «Кенгуру скликає друзів». (додаток 3: виховний захід)

Практика моєї роботи показала, що усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного ураження та інших видів труднощів.
Якщо успіху досягти важко, треба докласти більше зусиль ” . П. Бомарше
“Ти можеш!” – повинен нагадувати вчитель учню.
 “Він може!” повинен нагадувати колектив.
 “Я можу!” – повинен повірити в себе учень.
                                                    В. Шаталов.


Немає коментарів:

Дописати коментар